|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
1. Як врятувати життя:
ДЖО.
Що я знаю про кохання? Те, що я пам'ятала, вирвано з корінням. Від минулого у мене залишився грубий шрам на обличчі. Мама була моїм світом, яскравим та кольоровим. Я важко пам'ятаю її. Я звикла зближуватися з хлопцями, на яких мені начхати. Але Еван – інша справа. Для інших він був ізгоєм. Я ж бачила світло у його душі. Коли стало запізно, я зрозуміла, що вперше змогла полюбити.
Еван.
З ранніх років я жив у прийомній сім'ї і терпів жорстокі знущання. Чи це місце було моїм будинком? Я думав, що рано чи пізно втечу. У мене була мрія побити рекорд із занурення у воду. Якби не Джо, то одного разу я залишився під водою назавжди. Вона врятувала мене. Але я все зруйнував. І зараз зі мною лише уривки спогадів. У своїх снах я бачив, що Джо в небезпеці. Тепер я маю її врятувати.
2. Не залишай мене:
Я любив би тебе вічно, якби я мав вибір... Джона: Мій світ був тьмяним і безбарвним, поки в нього не вдерлася ти: яскрава, імпульсивна, відчайдушна. Саме ти навчила мене жити на повну силу, ти зцілила моє слабке, змучене серце. Пам'ятаєш, тієї ночі ти заснула у мене в машині. Тоді я не знав, що в той момент почалося все моє життя, вірніше, те, що від нього залишилося... Кейсі: На концертах я завжди була на висоті, але почувала себе точно уламок розбитого скла. Щодня – новий хлопець, нове місце... Того ранку став особливим. Я вперше побачила твоє обличчя, яке здалося мені таким добрим і дуже знайомим. Я ні про що не шкодую… і я не можу втратити тебе.
3. Запалити небеса:
Після тяжкого поранення в Сирії та низки операцій Вестон залишається паралізованим. Коннор вважає себе винним у трагедії і дедалі більше віддаляється від друга. Отем щосили допомагає Вестону пристосуватися до нового життя, але хлопець відштовхує дівчину, вважаючи, що вона варта кращої долі, ніж зв'язуватися з інвалідом. Батьки не розуміють Коннор і те, яку душевну травму він переживає. Тому хлопець остаточно кидає університет та їде до Європи. Поступово Вестон за допомогою Отем починає потроху займатися спортом і навіть писати вірші. Розмова з викладачем літератури допомагає Вестону по-новому поглянути на трагедію свого життя, а також визнати, що почуття до Отем нікуди не поділися. Отем також розуміє, що весь цей час любила Вестона. Коли дівчина дізнається, що саме Вестон писав для неї вірші, а не Коннор, вона обурюється - її серце розбите через обман хлопців. Коннор починає зустрічатися з найкращою подругою Отем. А Вестон нарешті освідчується Отем у коханні і дівчина його прощає. Коннор, як і мріяв, відкриває бар. На свято з цієї нагоди приходять закохані Вестон і Отем.